Аспекти незалежності аудитора

В якості підсумку всього вищесказаного ми приходимо до логічного висновку, що аудит створює, принаймні, два види вартості для бізнесу: зовнішню (публічну) та внутрішню.

Головний ризик для аудитора при проведенні зовнішнього аудиту полягає в наданні помилкового висновку про достовірність фінансової звітності клієнта. При виконанні ж внутрішнього аудиту аудиторський ризик зводиться до надання клієнту звіту низької якості або помилкових рекомендацій. Суттєвість цих ризиків та можливі наслідки для аудитора настільки різні, що сучасна аудиторська професія розділилась, по суті, на дві частини: ту, що орієнтується на зовнішніх користувачів фінансової звітності, та іншу, що орієнтується на самого клієнта. В якості загального зауваження ми рекомендуємо залучати різних аудиторів для виконання ними своїх зовнішніх і внутрішніх функцій. Таке рішення може виявитися ефективнішим з точки зору витрат на проведення аудиту та, напевне, максимізує вартість внутрішнього аудиту для вашого бізнесу.

Більше того, у випадку проведення внутрішнього і зовнішнього аудиту одним й тим самим аудитором, виникає питання його незалежності. Сутність цієї проблеми полягає в тому, що аудитор не може бути повністю незалежним у своїх судженнях та оцінці ризиків, якщо він консультує клієнта з питань, пов’язаних з його інформаційною системою, процедурами внутрішнього контролю або оптимізацією бізнес процесів. У випадку коли клієнт виконує такі рекомендації аудитора, останній, по суті, буде проводити аудит практичної реалізації цих рекомендацій замість аудиту безпосередньо самої інформаційної системи та процедур внутрішнього контролю.

Проблема незалежності зовнішніх аудиторів завжди супроводжувала аудиторську професію і досягла своєї критичної точки на початку поточного сторіччя в результаті гучних провалів найбільших зовнішніх аудиторів в США та Великобританії. В 2002 році в США був прийнятий Sarbanes-Oxley Act (далі - Акт), який серед інших питань корпоративного управління ввів пряму заборону на деякі супутні послуги, які можуть надаватися зовнішніми аудиторами в США. Акт забороняє зовнішнім аудиторам надавати своїм клієнтам послуги бухгалтерського обліку, розробки інформаційної системи фінансової інформації, оцінки активів, внутрішнього аудиту та юридичного обслуговування.

Міжнародні Стандарти Аудиту (МСА) в Кодексі Етики для Професійних Бухгалтерів (далі Кодекс) також торкаються проблеми незалежності зовнішніх аудиторів. Однак положення Кодексу носять скоріше роз’яснювальний та рекомендаційний характер, ніж є правилом для беззастережного виконання. Незважаючи на відсутність прямої заборони, Кодекс визнає існування проблеми та рекомендує аудиторам уникати потенційних ризиків, пов’язаних з можливістю часткової втрати незалежності. Українське законодавство, крім професійного регулювання у вигляді МСА, більше ніде не торкається цієї проблеми.

Alt є українською юридичної особою та, як наслідок, не застосовує до себе вимоги Акту у повному обсязі. Однак, з метою практичного застосування рекомендацій Кодексу ми не надаємо послуги бухгалтерського обліку та внутрішнього аудиту клієнтам, з якими укладаємо угоду на проведення зовнішнього аудиту.