Стрибок у невідомість
23.09.2007
Саллі Персі, www.accountancymagazine.com
Кілька місяців тому, коли «битва» за Dutch bank ABN AMRO, що здавалася нескінченною, закінчилася безрезультатно, я зателефонував до прес-центру Barclays.
Слухавку взяв ввічливий PR-менеджер, і я запитав у нього: якби очікуване злиття між Barclays і ABN AMRO відбулося, то аудитора нової великої компанії визначив би тендер чи ні, враховуючи, що два банки перевіряються конкуруючими фірмами «Великої Четвірки»: Barclays – PricewaterhouseCoopers, ABN AMRO – Ernst & Young.
Працівник прес-центру відповів мені з гордістю, що PWC є аудитором Barclays з 1896 року. Після чого перспектива тендеру здалася зовсім малоймовірною.
111-річна співпраця PWC та Barclays може здаватися занадто тривалою, але банк Barclays – це не єдиний гігант FTSE (Лондонської Біржі), який залишається непохитно вірним своєму аудитору. Статистика показує, що зміна аудитора – це не те рішення, яке великі компанії приймають легко, навіть в разі коли вони переходять від однієї з компаній «Великої Четвірки» до іншої. В середньому аудитори FTSE 100 співпрацюють зі своїми клієнтами 48 років, а їх колеги з FTSE 250 – 36 років.
Ці дані, які дуже часто згадуються в процесі дискусії щодо вибору аудитора, також часто використовуються для ілюстрації лідерства фірм «Великої Четвірки» на ринку.
Але вони також демонструють і іншу проблему, яка, хоч і має відношення до суті дискусії, але висвітлюється набагато рідше, а саме: зміна аудитора, коли ви є великою публічною компанією, може обернутися для вас серйозною проблемою в недалекому майбутньому.
Якщо це не провал, то чому
Існує як безліч можливих причин для розгляду питання про зміну аудитора (вимоги до корпоративного управління, особисті конфлікти, питання гонорару та інші), так і стільки ж причин відмовитися від цієї ідеї.
По-перше, компанія повинна бути готова інвестувати в проект під назвою «заміна аудитора» величезну кількість годин часу як менеджменту в цілому, так і фінансового відділу особливо. Причому не тільки на вибір нової аудиторської фірми, але і на введення її в курс справи. Кожен співробітник компанії – від генерального директора до молодшого співробітника фінансового відділу – буде залучений в даний проект на тій або іншій його стадії, а фінансовий директор і члени внутрішньої ревізійної комісії будуть, ймовірно, приділяти йому велику частину свого робочого часу.
До того ж в такому проекті присутній ризик. Аудит великих компаній з розвиненою мережею іноземних дочірніх компаній є складним процесом. Особливо це стосується банків, аудитори яких володіють великим обсягом напрацьованої інформації і досвіду, який може бути втрачений при зміні аудитора. «Багато що втрачається», - говорить Тім Гордон (Tim Gordon), голова відділу аудиту Ernst & Young в Лондоні. «Часто компанія клієнта переміщає своїх співробітників всередині компанії, і іноді, особливо в маленьких місцевих представництвах, єдиною постійною величиною є аудиторська фірма».
Зміна аудитора може спричинити за собою і наслідки для фінансової репутації компанії, особливо якщо вона прагне зробити це якнайшвидше. Аналітики можуть запідозрити, що менеджмент такої компанії хоче приховати якісь негативні факти про результати своєї діяльності. Як пояснює Джеремі Ньюмен (Jeremy Newman), партнер BDO Stoy Haywards, деякі фінансові директори вважають, що зміна аудитора може сприйматися як ознака їх особистого провалу, тобто ознакою того, що вони не можуть домовитися з поточним партнером по аудиту або, можливо, конфліктують з ним на предмет розкриття тієї або іншої інформації у фінансовій звітності компанії.
І, нарешті, в цьому питанні існує явний бар'єр. «Аудит далеко не головне питання, яке належить вирішувати компаніям», - говорить Гордон. «У них є багато інших питань на порядку денному і це ускладнює процес зміни аудитора. В основному, компанії задоволені своїм аудитором, так навіщо ж його міняти?».
У бізнесі дуже важливим є особисте сприйняття, тому недивно, що коли зміна все-таки відбувається, то вона часто викликана зміною місця роботи партнера з аудиту. Існуючий партнер замінюється іншим, хто не відповідає філософії компанії, або компанія просто вирішує, якщо зміна партнера по аудиту неминуча, то, можливо, слід розглянути пропозиції інших аудиторських фірм, що працюють на ринку.
Ці причини, разом з підвищеною увагою до корпоративного управління, призводять до гальмування процесу ротації аудиторів компаній, що входять до FTSE 100, за словами Маргарет Евінг (Margaret Ewing), партнера Deloitte і фінансового директора BAA в минулому. «Я думаю, що внутрішні ревізійні комітети і фінансові директори все більше дивляться на результат, який вони отримують від аудиту», говорить вона, відзначаючи при цьому, що «часто вони істотно занижують можливу вартість результатів аудиту для компанії із-за відчуття власної незамінності та відсутності мотивації збільшувати цю вартість».
Пані Евінг спостерігала за процесом вибору аудитора в BAA через процедуру тендеру, в результаті якої поточний аудитор (Deloitte) був замінений на PWC. Чи дійсно одна перспектива швидкої зустрічі з новою незнайомою командою аудиторів здатна заморозити кров в її жилах? «Ні», - рішуче відповідає вона. «Я дивилася на це як на можливість дізнатися щось нове, почути нові трактування на противагу усталеним у нас думкам, а також познайомитися з новими підходами до аудиту та відчути новий рівень взаємин».
Нігель Тревельян (Nigel Trevelyan), директор з фінансового контролю у фірмі Weber Sandwick, мав такий самий позитивний досвід. Він брав участь в процесі вибору аудитора через процедуру тендеру, яка привела до зміни аудитора у його колишнього працедавця – крупної юридичної фірми, – і поділився деякими деталями. «Перехідний процес пройшов досить добре», говорить він. «Нові люди, які прийшли, почали створювати вартість для компанії та дійсно досягли успіху в цьому. З першого ж року ми відчули новий рівень якості аудиту та його результатів».
Вибору немає?
Проте, ризики, пов'язані з втратою бази знань та досвіду при заміні аудитора, настільки значні, що якщо бажання компанії продемонструвати ефективне корпоративне управління є головною причиною для зміни аудитора, то такий аудитор має хороші шанси зберегти клієнта. Гордон з Е&Y вважає, що при таких обставинах заміна аудитора відбувається в менш ніж 50% випадках. Саме це і відбулося з Reuters, яка залишила своїм аудитором PWC після проведення ретельного тендеру в 2005 році.
«У нас не було проблем з цією фірмою», - говорить колишній фінансовий контролер групи Reuters Каролін Бреш (Carolyn Bresh). «Але ми дивилися на це як на спосіб тримати їх в тонусі, оцінити чи отримуємо ми достатню вартість за наші кошти, подивитися чи є на ринку аудиту нові технології і методи роботи, а також просто перевірити чи отримуємо ми дійсно кращі послуги, які є на ринку». В результаті PWC змогли утримати клієнта із-за тих конкурентних переваг, які вони зуміли продемонструвати по відношенню до конкурентів у вигляді технічних можливостей та лідерських якостей свого партнера по аудиту.
Хоча юридична фірма пана Тревельяна розглядала пропозиції фірм, що не входять до складу «Великої Четвірки», жодна з фірм середнього класу не була запрошена для участі в тендері на проведення аудиту ВАА, та Deloitte і KPMG були єдиними фірмами, запрошеними поборотися з PWC у випадку з Reuters. E&Y не брав участь в тендері тільки тому, що вже надавав Reuters послуги бухгалтерського обліку. У той же час організатори тендеру не вважали можливим допустити до участі в тендері аудиторські фірми другого ешелону із-за сумнівів в їх здібностях порозумітися з внутрішнім ревізійним комітетом, радою директорів та аналітиками.
Пан Бреш визнає, що ширший вибір аудиторських фірм не зашкодив би, «але реальність на ринку така, що майже не залишає альтернативи. Якби на ринку було більше великих аудиторських фірм», говорить він, «то ми, можливо, стали би доступними ще для деяких з них. Безумовно, протягом реалізації процедури тендеру для нас швидко стало очевидним, що вибір в найвищому сегменті ринку дійсно обмежений».
Саме проблема відсутності вибору викликала такі гарячі дебати всередині професії, після того як Oxera опублікувала свій звіт про концентрацію аудиторських фірм на ринку минулого року.
Так чи є клопіт при зміні аудитора достатньою причиною для збереження status quo?
Джеремі Ньюмен з BDO вважає, що ні. «Це не найлегше заняття (зміна аудитора), але і не найскладніше. Ми виграємо нові аудиторські проекти кожного місяця. Наш аудиторський бізнес далекий від кризи».
Повернутися Коментарі на форумі (0)
